Декілька днів назад, в нашому твіттері було написано питання, про те, яким бачать Львів люди з інших міст. І ось перший погляд.
Ти часом зітканий зі сну,
В камінні втілений руками.
Тебе люблю, живу я лиш
Твоїми вежами й церквами.
В тобі є все – легенди дух,
Свята побожність й таємничість.
В тобі – життя. У тобі – рух.
Чаруєш ти й даруєш милість.
Здається іноді – в шпилях
Твоїх заплутуються хмари,
Казки живуть в твоїх дворах,
А в кам’яницях правлять чари.
«Новий Париж», «маленький Рим» -
З ким лиш тебе не порівняли?
Але у тобі – цілий світ!
Невже вони не помічали?
Маленькі вулички вузькі –
Вони гарніші за проспекти.
І ані люди, ні віки
Їх не змогли й не зможуть стерти.
Мій любий Львове! Назавжди
Тепер закоханий у тебе.
Я сподіваюсь, що і ти
Узяв від мене щось для себе.
Львів. Липень 2010
Козлов Андрій, Херсон.
Подяка талановитому автору за чудовий вірш про кохане місто Лева. Сподіваюся Львів та львів'яни житимуть вічно в віршах та серцях українців.