Новини

3 comments on “Львівська обласна клінічна лікарня надає консультаії через Інтернет

  1. Ніколи не довіряйте лікарю "як Богу". Нещодавно лікувалась в обласній клінічній лікарні у відділенні щелепно-лицевої хірургії у Філіпської Т.А. Лікувалась впродовж трьох місяців з приводу флегмон та абсцесів. Причин стоматологічних не було виявлено, але флегмони та абсцеси виникали все частіше – в результаті на обличчі безліч деформуючих рубців. Я була у розпачі… Почала приймати антидепрессанти… Одного разу мій товариш – лікар-діагност, з 20-ти річним стажом роботи,розповів мені про синдром Мюнхаузена, в якому часто підозрівають пацієнтів, коли не можуть встановити діагноз. Звичайно, я про все без вагань, розповіла лікуючому лікарю, а саме Філіпській Т.А., оскільки вірила їй "як Богу" і не бачила тут нічого страшного, в тому, що я знаю назву цього психічного захворювання. …І отримала результат… Людина, якій я так вірила, звинуватила мене саме у цьому… З психікою у мене все впорядку, і жодного синдрому Мюнхаузена, проблема лише в тому, що абсцеси появляються і дальше, в результаті з'являються все нові рубці на обличчі. Здала аналізи – імунологічні дослідження – була на консультації у імунолога, виявлено ім.недостатність 2 тапені, та ще багато змін, сказали, що саме проблеми з імунітетом можуть приводити до виникнення флегмон, сказали, що потрібно лікуватись. Але, як тепер я можу повірити лікарям і взяти рецепт з їхніх рук, якщо мене зрадила людина, якій я вірила "як Богу"?

  2. Ніколи не довіряйте лікарю "як Богу". Нещодавно лікувалась в обласній клінічній лікарні у відділенні щелепно-лицевої хірургії у Філіпської Т.А. Лікувалась впродовж трьох місяців з приводу флегмон та абсцесів. Причин стоматологічних не було виявлено, але флегмони та абсцеси виникали все частіше – в результаті на обличчі безліч деформуючих рубців. Я була у розпачі… Почала приймати антидепрессанти… Одного разу мій товариш – лікар-діагност, з 20-ти річним стажом роботи,розповів мені про синдром Мюнхаузена, в якому часто підозрівають пацієнтів, коли не можуть встановити діагноз. Звичайно, я про все без вагань, розповіла лікуючому лікарю, а саме Філіпській Т.А., оскільки вірила їй "як Богу" і не бачила тут нічого страшного, в тому, що я знаю назву цього психічного захворювання. …І отримала результат… Людина, якій я так вірила, звинуватила мене саме у цьому… З психікою у мене все впорядку, і жодного синдрому Мюнхаузена, проблема лише в тому, що абсцеси появляються і дальше, в результаті з'являються все нові рубці на обличчі. Здала аналізи – імунологічні дослідження – була на консультації у імунолога, виявлено ім.недостатність 2 тапені, та ще багато змін, сказали, що саме проблеми з імунітетом можуть приводити до виникнення флегмон, сказали, що потрібно лікуватись. Але як тепер я можу повірити лікарям і взяти рецепт з їхніх рук, якщо мене зрадила людина, якій я вірила "як Богу"?

  3. Ірина

    Ось вже минуло більше року, як я лікувалась у ФІЛІПСЬКОЇ ТЕТЯНИ АНТОНІВНИ – хірурга вищої категорії (саме це повторювала вона на кожному прийомі, набиваючи собі ціну). Через чотири місяці після лікування у «ЛІКАРЯ З ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ» та після її бредового діагнозу причина виникнення абсцесів була встановлена – лейкемія, з багатьма іншими супутніми діагнозами – хронічний сепсис, асцит, цироз, спленогепатомегалія. Але найгірше, що окрім обличчя у мене вже перегнили ноги, в результаті чого розвився виражений лімфостаз, і зараз мені дуже важко ходити (про взуття, в яке поміщаються мої ноги, вже і нема що говорити). Я на інвалідності. Ось такий результат я отримала лише через те, що у ФІЛІПСЬКОЇ вистарчило часу лише на те, щоб задовольнити свої амбіції бредовим діагнозом. Якщо б після консультації у професора імунолога (до речі, за свою присутність на консультації ФІЛІПСЬКА взяла 200 доларів), який і ставив попередній діагноз хронічний сепсис, взяли кров на посів, як і повинно бути, на фоні підвищеної температури, то мені би вдалось уникнути багатьох проблем, звичайно, що не лейкемії, але хоча б ноги не були у такому стані. Але, оскільки у ФІЛІПСЬКОЇ завжди не було часу, то перед тим, як взяти кров на посів, про температуру вона і не запитала – зате ФІЛІПСЬКА вважала, що температуру важливо міряти лише через дві години після ін’єкції димедролу з анальгіном для того, щоб поставити свій бредовий діагноз. Спочатку, я мріяла про те, що отримавши «кінцевий результат», я доведу ФІЛІПСЬКІЙ, на скільки вона не права, адже я знала, що я не ідіот і жодним синдромом Мюнхаузена не страдаю. Але, отримавши діагноз, який є вироком… залишилась одна пустота… Я ще навіть їй не віднесла заключення онколога і просто не глянула в очі… Хай розсудить Бог… А я зі своїм синдромом Мюнхаузена мовчки пройшла усю хіміотерапію, «повзаючи» на роботу з усіма характерними побічними ефектами лікування. Лікарю-онкологу, звичайно, що я розказала про лікування у ФІЛІПСЬКОЇ та її діагноз, тому він пішовши на компроміс, розписав схему таким чином, що я усі внутрішньовенні вливання отримувала по вихідних. Лікарняний лист на чотири місяці я просто викинула. Тільки те, що випало волосся після хіміотерапії приховати не вдається… Ось такий результат я отримала після лікування у ФІЛІПСЬКОЇ… Тому, коли Ви бачите, що лікаря цікавлять лише гроші, а на усе інше у нього не має часу, то тікайте звідти чим швидше, бо втратите віру в усіх і в усе. А в моєму випадку може це і краще, адже лейкемія це рано чи пізно, а все одно вирок… А у ФІЛІПСЬКОЇ звичайно, що все гаразд, вона дальше шукає «лохів», на яких можна добре заробити, і зовсім не має часу подумати про те, що калічить чиєсь життя і при цьому ще виявляє незадоволення, коли чує про себе негативні відгуки. Саме ФІЛІПСЬКА і надає ті цінні консультації через інтернет, тому варто задуматись.

Коментування не дозволено.