Дім легенд

Нова кнайпа "Дім легенд" (зрозуміло, що у Львові): "

Цієї суботи довелося побувати у новій львівській кнайпі "Дім легенд". Почну з того, що ніякої вивіски перед входом немає, як й перед "Гасовою лямпою", до речі. Роль "вивіски" виконує коминяр (трубочист - для російських френдів), за чийого гудзика можна сі потримати, бо то має принести щастя. А у середині відвідувачів чекають круті дерев'яні сходи, якими можна потрапити до окремих кімнат кнайпи, що розташовані на чотирьох поверхах старовинного будинку: Кімнати левів, Львівського часу, Львівської бруківки, Спостереження за Полтвою (легендарна львівська річка, що опинилася зараз під землею) та, навіть, на дах, де теж є купа цікавого, починаючи з панорами львівських дахів та кінчаючи старим "Трабантом" (як тільки його туди затягли!?)

Усередині власники закладу просять відвідувачів не знимкувати. “Ми оберігаємо ці таємниці, пильнуємо за рікою та бруківкою, погодою та левами, коригуємо львівський час та приборкуємо дракона, – одне слово, робимо все, аби місто Львів було саме таким”, написано у меню-путівнику. Про меню - окрема розмова. В ньому детально описано, де які кімнати, що у кожній цікавого та неповторного, а ось самі страви означено так: "салатки малі та великі", "зупки", "печеня старовинна", "печена риба", "м'єсо грильове" й таке інше. Але офіціянтки докладно розкажуть, що саме сьогодні у меню та порадять, як краще замовити. Наприклад, "старовинна печеня" того дня являла собов горщик, у якому була запечена шаткована картопелька, сир, цибуля, грибочки та шматочки (чимало!) кур'ячого філе, загальною вагою 400 грамів, тож ми удвох добре наїлися однією порцією. Так само було з "малою салаткою". Уявляю, яка то "велика салатка"! Моїй знайомій, що схотіла собі чогось овочеве, зробили печені овочі: картопельку, баклажани, перці, помідори (хоча окремо у меню їх не було) - а готують там у справжньому п'єці на дровах! Хліб теж печуть самі на дровах, та смачнющий!

Як людину левозалежну, побачивши вивіску "Кімната левів", мене потягло туди. Там на стінах фотографії львівських левів, інструмент для догляду за ними, відбитки їхніх лап на стінах та стелі (!) Але, це треба бачити, а знімкувати там не можна 🙂 А який сюрприз чекає на відвідувача у вбиральні - я єхидно промовчу! Непоганий репортаж про кнайпу можна почитати на www.wz.lviv.ua/pages.php

Й, наостанок: обід, що ми його ледве подужали, з огляду на порції, обійшовся на двох у 140 (сто сорок) гривень, враховуючи ще сокі та квас. Тож, смачного!