До Львова прийшла пора теплих коців. Настрій спонукає до кави з коньяком та теплих розмов біля каміна, поглядів через вікно на мокре листя і різних думок. Переважна більшість починає впадати в різні ностальгічні спогади, а частина почне сумувати, переглядати слізні фільми і мріяти про обійми коханих. Львів наповнюється власною унікальною атмосферою саме в такі дні. І саме в цей час ця атмосфера проявляє себе на всі 100%. Пахне кавою, навіть, якщо ця кава не готується поряд. Цей запах в розумі і свідомості.
А про що думаєте Ви у моркру осінню пору?
Думаю про літо, хочу какао і під ковдру….
А двома реченнями можеш описати Львів сьогоднішній?