Уже два дні я повертаюся в холодну і темну квартиру .З вигод лише газ. Води, світла і тепла немає - негода. Рятують теплі светри, коцики і нагріті духовки. Хтось скаже: як це можливо, щоб ми, цивілізовані люди на кілька днів залишались майже як в печері? Без телевізора, комп’ютера, електроприладів день тягнеться мов тиждень. А я от думаю: якщо щось стається, мабуть для чогось воно потрібно. Ми постійно поспішаєм, нарікаєм на брак часу, який від нас забирають ті ж таки телевізори, комп»ютери, праски, фени .… А може час без усіх цих благ- це не обділеність цивілізацією, а великий шанс - можливість побути на самоті із собою, своїми дітьми, просто зупинитися і відчути те, що є, що ти тримаєш зараз у руках. Бо насправді ми багато витрачаєм часу і енергії на думки про те, що треба, що ми хочем, чого досягаєм але навряд чи досягнем…
Тому депресії своєї я позбулася. .. А може світла не буде до вихідних, щоб і я відчула себе справжню.
автор: Таня Мур
В Золочеві є шанс що довго не буде світла… Лінію 110 кВ порвало сильно, а ще і 10 кВ лінії порвані. Реми таммають роботи трошки…А у Львові де є така проблема?
здається вже всюди все є. Води тільки не було у кількох районах. Але вже з"явилася
А що доброго у Львові сталося?
Не було води лиш вчора від години 10, напевно, ранку і до ночі. Сьогодні зранку все є. Я пам’ятаю бурю 3 травня 2003 року – ото весело було!У мене в подвір’ї зламалося кілька гілок на деревах. Але то нічого. Треба буде піти, відпиляти.Зате двірнички тепер не метуть листя із землі, бо його багато і воно під снігом. Так завжди хочеться, щоб травичка росла, а вони метуть, метуть…
так вже нема снігу:)А води не було лише в деяких районах…
Стикнувся з тим самим у вівторок, правда на коротший час.. вигод не було лишень добу. Ніби мені не привикати подовгу жити в дикій природі без усіляких зручностей.. але дома воно якось не так.. тіло і розумі привикли до комфорту, зайнятості усякими непотрібними речами і справами. А тут ніби повернувся до себе самого. Спочатку то було як напасть: робота стала, розважитись немає як, купа вільного "не потрібного" часу…, потім воно виявилось як благословення. Кілька годин біля каміну, переминання (товчення) винограду на вино при світлі вогня і свічки… на кілька годин "прийшов додому". То був великий шанс, яким вдалось трохи скористатись.
Vova Vovk, а де у Львів роблять виноградне вино?:))
Ну.. негода не тільки у Львові "дала нам шанс" :)).. вино робив на Франківщині, тобто почав робити, саме вино ще буде не скоро, десь на новий рік, різдво 🙂
Зрозуміло 🙂
от тому в нас ніколи не переведуться генії. коли зовнішнє середовище "дістає", повертаєшся до єдиного, що залишається – до себе. і тоді народжуються геніальні думки, ідеї…, все на що б не вистачило часу в "цивілізації":)