Колишній костел домініканського монастиря, тепер греко-католицька церква (пл. Музейна).
Львівський історик Б. Мельник розповідає, що монастир своїм закладенням сягає кінця ХІІІ ст., коли домініканці прибули в Галичину, спроваджені Констанцією, дружиною Лева І, яка була католичкою. Для монахів поставили невеликий дерев’яний монастир. Б. Качоровський вважає, що костел в ім’я Божого Тіла з цегли було поставлено в 1378 р. - двонавний, з єдиним опорним стовпом і видовженою просвітерією.
У 1408 р. костел згорів, його відбудували з каменю і цегли в готичному стилі разом із монастирем, за припущенням Б. Качоровського, автором проекту був майстер Ничко (Миколай) з Кракова.
Костел горів також у 1511, 1527, 1740 роках. Готичний костел розібрали в 1748 р. (деякі джерела вказують 1745 р.) через аварійний стан і відразу приступили до будівництва нового за проектом військового інженера Яна де Вітте. Роботами керував М. Урбанік, а фундатором був Ю. Потоцький – гетьман великий коронний і краківський каштелян. Костел вважався найгарнішим бароковим костелом Польщі.
Основний об’єм є у формі еліпса. Його оточують радіально розташовані каплиці. Еліптичний купол з ліхтарем підтримують вісім пар колон. До еліпса примикає прямокутна вівтарна частина. Плавні обриси плану перегукуються з гнучкими лініями фасадів. Їх закінчував у 1792-1798 рр. Клемено Фесінгер, а кам’яні скульптури фронтону виконав його батько Себастьян. Напис над входом – “Тільки Богу честь і слава”. На фасаді – герб домініканців: пес лежить на книзі, тримаючи в зубах палаючий смолоскип.
У пишні барокові шати вбраний інтер’єр храму. Під куполом стоять вісімнадцять дерев’яних скульптур святих домініканського чину, автор С. Фесінгер. Головний вівтар був спроектований у 1766 р. Урбаніком, а виконаний П. Полейовським. Ним же були виконані фігури чотирьох апостолів: Петра і Павла, а також Матфея та Іоана Хрестителя (1775-1777 рр.).
Зі старого готичного костелу залишились алебастрові надгробки XVI ст. З пізніших – найцінніші мармуровий надгробок Ю. Дунін-Борковської (1816 р.) – робота Бертеля Торвальдсена, пам’ятники губернатору
Ф. фон Гауеру (1824 р.), ск. А. Шимзер-старшому та художнику А. Гроттгеру (1880 р.) – ск. В. Гадомський.
У костелі і частині монастиря в 1972 р. після ґрунтовної реставрації приміщень був відкритий Музей історії релігії та атеїзму (нині - історії релігії). Зараз музей займає приміщення частини монастиря, а храм віддали греко-католицьким віруючим.
