Туманні ранки - це вже традиція для Львова. Не знаю чому але раніше не помічав щоб так часто був туман у місті. Причому бувають дні, що він густий як сметана і тримається впродовж усього дня, дуже поволі розчиняється.
Не розумію також, чому Львів прирівнють до Лондона. Не варто так робити. Львів має свій дух і специфіку. В нас не смог, а туман, в нас дощі інші, в нас клімат інший. Хоча я не був ніколи в Англії але переконаний, що Лондон - це не Львів.
Ранішній туман сприяє потоку філософських думок і роздумів. Ця молочно-димна суміш охоплює свідомість і породжує цікаві ідеї.
теж ніколи не була в Лондоні, а цікаво, як там.в тебе ніколи не було відчуття, коли особливо густий туман, що ти наче в фільмі “матриця”. якось так пусто, біло. от коли так день починається, то супер, наче чистий листок паперу, малюй що хоч
мені більше “ёжик в тумане” нагадує. А в Лондоні гані друзі живуть вмене. То багат оцікавого наслухався.Але коли їдеш по трасі, де нема машин, або ледь ледь видно габарати машини з переду, по боках траси ліс і пробиваютсяь дерева скрізь туман – гарна картина б вийшла але чи зможе хтось її намалювати – не відомо:(
цього року київська осінь також радує туманами. радує — бо й справді прогулянка у тумані навіює якийсь казковий, незвичний настрій.
намалювати… стільки відтінків білого в живому тумані.
Невже всі романтики такі?:)
У Франківську останнім часом кожен другий ранок приносить з собою неймовірно густий туман…
А зимою в франику туман є?