Вулиця Вірменська: унікальність Сходу та оплот андеграунду

Вірмени з’явилися у галицькій столиці в XIII ст. Відтоді й є у місті Лева вірменський квартал. Купці з Кавказу відігравали значну роль у налагодженні торговельних зв’язків Львова з іншими державами, — їхні каравани доходили аж до Туреччини та Індії. За свідченнями хронік, вже у ХVI ст. вулиця Вірменська мала водогін, каналізацію і була викладена бруківкою. Вірмени творили окрему громаду, котра мала власні суд, банк, бібліотеку, лікарню і школу. У 1356-1363 рр. будується храм Успення Пресвятої Богородиці, який став вірменським кафедральним собором. На стінах храму — різьблені жертовні хрести — хачкари. Окремі з них датовані XIV ст. Унікальною є конструкція купола, яка опирається на ребра, викладені з глиняних глечиків. Над входом до подвір’я стоїть вежа — дзвіниця. Навпроти входу на подвір’ї — колона із постаттю Святого Христофора, патрона мандрівників (1726). Розповідаючи про вулицю Вірменську, неможливо оминути стару кав’ярню — місце львівського андеґраунду. А ще тут і досі найсмачніше готують каву по-східному.