Але все по порядку.

Знаходиться він в будівлі біологічного факультету ЛНУ ім.. І.Франка . Його фундаментом став Кабінет натуральної історії, заснований в 1784 р. Сучасні зали, та найбільш швидке розширення своєї експозиції музей отримав за ректорства Б. Дибовського і з того часу розширювався і розширювався.
Будівлю музею найшли просто, далі найшли і сам музей, розпитавши студенів, хоча частина про нього і не знала… Але нічого, язик і до Києва доведе, як говориться, найшли зайшли, почали дивитися.

Спочатку була відчинена невелика кімната, типу як коридор, перед робочими кабінетами співробітників.

Там були виставлені різноманітні мушлі, корали, черепашки, як викопні, здається, так і сучасні.

І чийсь мозок 🙂

Насправді то корал-мозговик.

Оглянувши їх подумали що це все, більше не буде, але запитали співробітників, на що ті сказали мол ви що, тут 500 квадратних метрів і відкрили двері до наступних залів.
Не знаю, чи то нам щастило, чи то день такий, але кругом куди хотіли – потрапляли без проблем.

Ну і далі, рухаючись по залах пішли згадувані раніше вау…

Милі паучки-птахоїди

Макет мурашника

Купа різноманітних та різнобарвних метеликів, деякі більші за долоню дорослої людини всіх барв і відтінків

Вот такіє вот ракі… насправді омар Європейський

І краби

Пилку нікому не треба?

Миле створіння чекає гостей

Якщо не попали в зуби попередньому, все одно необхідно залишатися обережним, оскільки зверху вже підчікує наступна тварючка

Наступний зал заповнений цільними скелетами різних тварин, вперше теж таке бачу.

Деякі експонати є унікальними, нових дістати вже не вийде, по причині відсутності їх джерела – морської корови, яка вже вся вибита начисто

Від скелетів до птахів. Та сама райська птаха

Пінгвіни

Пелікани

Ще щось

Птах-носоріг

Хижі

Папуги

І останній зал – опудала сучасних тварин.

Мавпи

Левиця

Інші котячі

Слоника замордували...

Ще купа тварин

І на останок, налякаю всіх самим страшним звірьком, який може приходити до нас - сєвєрний пєсєц))))

Або полярна лисиця, по іншому

Відвідування музею у нас вийшло безкоштовне, ніхто грошей не вимагав, але вже на виході стоїть скриня збору добровільних коштів на його підтримку , то гривень туди вкинули.

Ось такий цікавий музей.

На цьому тут все.

Передрук з Живого Журналу: "Якось воно буде..."