Сьогодні у центрі Львова відкрили найдовшу та найунікальнішу кав'ярню-книгарню в Україні.

«Це буде найдовша кав'ярня в Україні, — повідомив голова ради директорів холдингу „ФЕСТ“ Андрій Худо. – В літній період довжина цієї ресторації буде сягати тисячі метрів. Тут є приміщення першого поверху, є літній майданчик і ще є атракційні речі у підвальному приміщенні».

Розташовується заклад у самому центрі Львова, на Площі Ринок, одразу поруч із міською Ратушою.

Крім довжини, кав'ярня ще відрізняється походженням своєї кави. У підвалі знаходяться кавові шахти, де видобувають зелені зерна кави. Потім їх обсмажують і мелять. Усі бажаючі матимуть можливість одягтися в костюм шахтаря і спуститися в кавові копальні.

Також у закладі продаватимуть україномовні книги. Власники ресторації планують у майбутньому у цій кав'ярні-книгарні проводити читальні вечори.

На відкритті ресторації була присутня Мар'яна Савка — головний редактор і співзасновник «Видавництва Старого Лева».

«Я вже походила по цих залах і думаю, що в одній із них треба обов'язково робити якісь читання, — зазначила поетеса. — Дорослі читання. І, можливо, дитячі читання».

Думаю, небагато хто наперед знає, що робитиме на пенсії. А от я не так давно вирішила, що коли матиму вдосталь часу (коли ж ще, як не на пенсії), то збиратиму та впорядковуватиму інформацію про всі кам’яниці на площі Ринок. Скільки б я не ходила колами навколо Ратуші, не можу обрати ту, як б подобалась найбільше – всі прекрасні, кожна чарівна й неповторна по своєму. Про кожну можна годинами розповідати історії, легенди й чутки.

Ну, а поки маю ще троха часу до пенсії, розкажу, а точніше покажу вам кам’яницю під номером 39. Так звана Кам'яниця Толлочківська споруджена ще у XVII ст. Відома тим, що у 1656-1657 та 1660-1663 р.р. тут знаходився королівський монетний двір. А 120 років потому – у 1783 р. тут проживав відомий український художник Станіслав Строїнський. Він зокрема розписував каплицю Капіанів у Катедральному костелі Львова.

Зрештою, краще один раз побачити, а почитати встигнете ще, обіцяю.

Напишіть мені усі, чи зможете, чи ні. Ми вже від завтра даємо анонс у "Високий Замок", робимо розсилку, підключаємо всі можливі ЗМІ. Маєте можливості залучити видання, блогерів, телевізійників - будь ласка, залучайте. Я написала тим людям, чиї адреси мені доступні. Але акція відкрита. Передайте інформацію іншим. Що більше нас буде, то сильнішим буде наш голос. Я вас люблю. Ваша Мар'яна Савка. А також Ваша Маріанна Кіяновська і Уляна Гнідець, і всі, хто на вас чекає (кого ви ще, може, й не знаєте). Бачити вас і поодинці - велика радість. А тут є така нагода зібратися великим товариством.

Мар'яна Савка

Відзначення Нового року було поширене на сході України. У повоєнний час, у 50-70-ті роки, українці у Львові майже не святкували Новий рік. Хоча були непоодинокі випадки пишних застіль 31 грудня. Львів’яни відзначали Новий рік на Святого Василя – 14 січня», – зазначає історик.

Він пригадує, що до 1939 року багато передноворічних конфузів у Львові було пов’язано з ялинкою. Наприклад, жителі Східної України дивувалися, чому львів’яни не ставлять ялинку до Нового року, а 5 січня – до Святвечора.

До 1939 року у Львові новорічну хвою називали не ялинкою, а «деревцем».

У ті ж часи у Львові було кілька ялинкових базарів. Популярний – на площі Ринок, біля входу до ратуші. Ближче до фонтана Діани до Нового року можна було купити продукти, зокрема продавали живу рибу.

Тоді ялинку прикрашали шоколадними цукерками, мандаринами, яблуками, волоськими горіхами, загорнутими у позолочену фольгу. Деякі шоколадні іграшки на ялинку були у вигляді звірів, шопки, дзвіночків. Ця традиція збереглася і у 1960-х роках. Шоколадних прикрас діти не їли, їх зберігали з року в рік як оберіг.

На Новий рік у місті була традиція колядувати під ялинкою. Ілько Лемко каже, у радянські часи головну ялинку Львова встановлювали на місці, де зараз стоїть пам’ятник Тарасу Шевченку. Студентів, які колядували під ялинкою, переслідувала міліція. «Але 1 і 2 січня колядування тривали, – каже він. – Через це у 1990-х роках головну ялинку Львова перенесли з проспекту Свободи до Парку культури ім. Б. Хмельницького. Вона стояла неподалік сучасної будівлі СБУ – аби колядники боялися. Через кілька років її почали ставити біля пам’ятника Леніну, що навпроти Оперного театру»."

Організовує ярмарок ТзОВ "Львівські Ярмарки", повідомили в прес-службі Львівської міської ради. 

Торгівлю здійснюватимуть у робочі дні з 12.00 до 22 год., а у святкові – з 11.00 до 23.00.

Виконавчий комітет Львівської міської ради зобов’язав організаторів пріоритетно продавати продукти національні, зокрема регіональних виробників, які мають бути різдвяного спрямування.

"

Ось найголовніший перелік романтичних місць нашого Львова:

Автор пише, що у 1878 році на прибирання Львова протягом цілого року виділяли близько 5 тисяч злотих. «У міських хроніках є інформація, що протягом усього 1630 року під час очищення міста напрацьовано 90 робочих днів, – пише автор. – Тому не дивно, що Львів у ті часи являв собою «нендзу». На прибирання міста йшло тільки 0,3% із загальних видатків міської скарбниці. У 1630 році для цього на рік видали 27 злотих і 29 гривень (для орієнтації – пара волів для перевезення сміття коштувала 45 злотих). Того ж року кінь коштував 28 зл., пара взуття – 2 зл., а на прийом короля Владислава ІV і його двору та для прийому дворян місто видало 4 тисячі 868 зл.».

Городяни скаржилися і нарікали на нехлюйство у місті, а у 1643 році Роман Зубик писав у своїй праці «Фінансова господарка Львова у 1624-1635 рр.»: «Місто лежить у великому гнійному смороді, звідки йде загроза людському здоров’ю». За чистоту у Львові відповідав «штат» із «старшого пурганта» і «чепака», які часто уособлювалися в одній людині. Пургант мав у підпорядкуванні помічника возниці і «малодоброго» (так тоді називали ката). З єдиним возом і парою волів ці «комунальники» мали зобов’язання утримувати чистоту тільки на площі Ринок, а про решту тротуарів мусили клопотати самі власники будинків.

Обов’язком містян було перекладати бруківку перед будинками, утримувати дощові ринви в належному стані тощо. Місто не дбало про ратушу і замок, а обивателі, наслідуючи владу, так само ставилися до чистоти своїх подвір’їв і тротуарів перед будинками. Так тривало 200 років, протягом XVII і XVIII століть. Читаємо у «Листах Краттера», виданих у 1776 році: «Про заклади, які би займалися дотриманням чистоти у місті, ніхто навіть не думав. Хідники у Львові були такі занедбані, що на них було більше землі, ніж каміння. Різного роду нечистоти висипали і виливали просто на вулицю. Під час дощу багно було таке глибоке, що можна було у ньому зав’язнути по пояс. Гайдуки мусили підпирати карети, які їхали по вулиці, з двох сторін, бо інакше вони би впали на бік. Цісар Йозеф Другий, коли прибув перший раз до Львова, застряг просто посередині міста, хоча його карета була запряжена шістьма кіньми. Для проходу пішоходів на брудній вулиці було укладено каміння, але на такій великій відстані, що потрібні були неабиякі зусилля, щоби по тих каменях скакати. Хто не доскочив до наступного каменя, міг впасти у нечистоти. Ратуша слугувала міською в’язницею, а з її вікон звисала брудна нижня білизна».

Задля справедливості треба сказати, що в ті часи легковажили вимогами чистоти у цілому світі. У Версалі, так само як і в Лондоні, влітку так докучав сморід від королівського палацу, з вікон якого виливали нечистоти, що городяни масово виїжджали жити на село."

Вчорашня погода для всіх Львів'ян стала неприємним сюрпризом... і похід на роботув школуколеджуніверситеткудисьтам - викликала як мінімум - роздратування.

Така погода завжди викликала в мене бажання залишитись вдома з коханою дружиною, зготувати по великому горнятку гарячого какао і подивитись якесь гарне кіно... але роботанавчання... на жаль рідко коли вдається таке втілити.

Але я про інше. Вчора зранку на площі ринок побачив таке, що чекав би скоріше побачити, як і всі порядні львів'яни, скоріш у Лондоні....

По площі ринок їхав справжнісінький двоповерховий червоний автобус 🙂

Це не могло не викликати посмішки, а в моїх колег ще й господарську реакцію - 'його би чимось накрити, щоб не змок' 🙂

З неперевірених джерел - то мала бути зйомка реклами якоїсь супермегакамери. Якщо хтось в курсі деталей - було б цікаво дізнатись!