Шеф подарував мені квиток на концерт за труди в "Моєму Львові". Сама я не змогла б туди потрапити, так як вартість запрошень становила 500 грн. Ціна квитка пояснюється тим, що концерт був  благодійним і всі зібрані кошти були спрямовані на будівництво будинку для людей похилого віку під опікою організації "Моя оселя".

Гурт не змусив глядачів довго чекати на себе, буквально за 30 хв. як усі зібрались розпочався концерт, що тривав приблизно з 20:30 до 22:30. Мене дуже вразило, що незважаючи на свої роки музиканти мають досі стільки сил та енергії і відіграли справді потужний концерт. Соліст має сильний, пронизливий голос і зовсім його не шкодує для своїх прихильників, а барабанщик, ох! Барабанщик з великої літери! Дякую Тобі! Задоволення від такої музики, я б сказала "інтелектуального року", немає навіть з чим порівняти. Це інший рівень музики.

Клубна атмосфера додає такої собі вишуканої ексклюзивності, що відсутня на концертах, які проводять на стадіоні чи у великих залах. Клуб був заповнений поважними та відомими у Львові людьми, котрі слухали Suflera ще в молодості, ловлячи польську хвилю на своїх радіо. Мені було цікаво спостерігати за такими серйозними вже майже сивими бізнесменами чи політиками, які так захопливо дивилися на своїх кумирів, співали разом з ними, бо знали на пам'ять пісні польською мовою і щиро насолоджувалися присутністю на цьому концерті. Напевно, кожен з них згадував ще ті давні часи, адже гурт Budka Suflera існує приблизно з 1970 року. Таких як я, чий вік починається зі слова "двадцяти...", в Picasso майже не було.

З відомих мені та всій Україні особистостей на концерті був Олег Собчук (соліст гурту СКАЙ) та Кузьма Скрябін. Кузьма, до речі, відривався під рок-балади Suflera як ніхто 🙂

Фото мені, на жаль, не вдалося зробити, але я зняла для вас відео! ) Насолоджуйтесь частинкою концерту цих динозаврів року, а саме записом цілої пісні (одна з найулюбленіших усіма прихильниками). 😉