Отримавши журналістську перепустку я знайшла собі місце на одному з диванчиків літнього кафе, що знаходиться на площі Ринок, де й відбувалася прес-конференція. Зачекавши хв. 30 прийшли великі музиканти і розпочалось знайомство.

Ось на терасу заходить Richard Bona

Richard Bona та Gino Vannelli

Gino Vannelli

Відомий російський виконавець Аркадій Шилклопер

Окрім музикантів з пресою спілкувалися також організатори та спонсори фестивалю Фрідман Михайло Маратович (Голова Наглядової ради Консорціуму "Альфа-Груп") та Луканов Олександр Костянтинович (Президент Альфа-Банку (Україна).

Від органів державної влади були присутні Міністр культури України Кулиняк Михайло Андрійович та мер міста Садовий Андрій Іванович.

Як виявилось головними спонсорами 2-го міжнародного фестивалю, окрім Альф-Банку є компанія ТНК та Київстар Джі. Ес. Ем., президент останньої Ігор Володимирович Литовченко теж був присутній на цій терасі.

Кулиняк Михайло Андрійович (Міністр культури України) говорив про те, що держава ніколи не була і не буде осторонь таких культурних подій як джазовий фестиваль, що виділяє певну частину коштів для того, щоб вони могли відбуватися. Мер Львова, як це йому притаманно, говорив про смачну львівську каву, про атмосферу міста і про те, що саме Львову підходить цей джазовий фестиваль, адже ця музика надає місту ще більше такого своєрідного шарму. Аркадій Шилклопер обіцяв грати так, ніби він на сцені востаннє, не халтурити. Мені сподобалось його переконання в тому, що джазові музиканти щоразу грають від душі, часто імпровізують прямо на сцені, а не спекулюють одного разу знайденою успішною формулою виступу.

Далі питання фінансового характеру задавались топ-менеджерам Альфа-Банку. Фрідман Михайло Маратович розповів про те, що вони будуть намагатися робити фестиваль ще грандіознішим та обов'язково щорічним. Зробивши попередні підрахунки Альфа-Банк планує отримувати вигоду від інвестицій у фестиваль вже через 2 роки. Цікавою була розповідь Михайла Маратовича про те як у них виникла ідея започаткувати Alfa Jazz Fest. Виходить, що 2 роки тому Андрій Іванович Садовий за чашкою кави запропонував Михайлу Фрідману зробити щось корисне для міста. При цьому розповів йому одразу про кілька проектів на вибір, які можна реалізувати. Трохи подумавши Альфа-Банк відкинув все запропоноване та постановив започаткувати джазовий фестиваль. Мер погодився, адже цей захід піде на користь популярності Львова. Луканов Олександр Костянтинович розповідав про нововведення цьогорічного свята. Окрім самих концертів було проведено благодійний забіг вулицями міста, товариський футбольний матч, до якого були залучені зірки вітчизняного футболу, вручено премію «Alfa Jazz Music Award» ім. Едді Рознера, відбувся майстер-клас у "Квартирі 35" від Richard Bona та  лекція в готелі "Леополіс" від Леррі Епплбаума (Larry Appelbaum, старший спеціаліст музичного відділу Бібліотеки Конгресу США у Вашингтоні, за правом вважається одним з провідних фахівців з джазу в США).

конференція

Ажіотаж серед представників преси був досить великим, мені це все дуже цікаво, тому я спостерігала не тільки за головними учасниками конференції, а й за прибулими журналістами та їхньою роботою.

Це людина, що своїми філософськими питаннями приводила в ступор музикантів 🙂

Gino Vannelli думає над тим, що для нього означає "бути тут і зараз", "ця мить".

Гарно відповів на вищевказане питання John McLaughlin. Він сказав: "Для мене це дощ, що зараз почався, це сонце, що світитиме потім, це ваші обличчя і посмішки, це життя кожної хвилини". До речі, саме John McLaughlin отримав премію «Alfa Jazz Music Award» ім. Едді Рознера.

John McLaughlin

Одразу після завершення прес-конференції розпочався концерт на площі Ринок.

Ведучі Олексій Коган та Марта Більська.

Фестиваль офіційно розпочав Аркадій Шилклопер грою на трембіті.

Люди захопливо слухали Піккардійську Терцію.

Зверніть увагу на вікна та двері, що знаходяться на самій сцені, з них лунає музика!

Слухачі

Біля мене сидів з дівчиною Вова зі Львова 🙂

Додам на останок, що під час прес-конференції двічі йшов дощ. Це Львів. Це джаз. Це Мій Львів. Моє Місто!

Якби мені сказали визначити головне в цьому пабі або описати його одним лише словом, я б назвала слово "Великий"! Тут велике приміщення, велике меню і порції, величезна та велична статуя лева.

Розкрию секретик - у вусі лева є проріз, це скарбничка.

Про порції: в меню можна замовити, наприклад, 1 кг. дерунів чи 1 кг. вареників. Ціна досить приваблива, за таку кількість дерунів ми заплатили 55 грн.

Вартість 0,5 л. бочкового пива "Білий Лев" - 11,00 грн.

Інтер'єр пабний, якщо є таке визначення. Приглушене світло, темне дерево та цегляні стіни, на стінах зображення левів та  пивної символіки у виді постерів.

Обслуговування: офіціантів вистачає, тому пиво приносять швидко, а ось на страву нам довелося чекати 50 хв. До речі, офіціанти лише хлопці! Чи це мені так здалося? 🙂

Одним з величезних плюсів закладу є те, що в ньому щотижня відбуваються живі виступи джазових та рок колективів. А для шанувальників пива зазначу, що в Білому Леві можна випити Guinness.