Львів історичний – Львів вечірній

Полтва – річка-примара

Ілона Ляшенко — Tue, 21 Jun 2011 15:06:00 +0000

Багато туристів після прогулянок Львовом кажуть: «Чудове у вас місто… ще б річку – і було би супер!». А потім довго не вірять в те, що навіть не усі львів’яни знають – понад 110 років тому наше місто було судноплавним!

На місці сучасного проспекту Свободи текла річка Полтва, що бере початок з джерел в районі теперішнього парку «Погулянка». За свідченнями істориків нею ходили рибальські барки – від Львова аж до Балтійського моря. Був серед Полтви й острів – зараз на тому місці площа Адама Міцкевича. До речі, на острові, який розділяв річку на два потоки, віддавна стояла каплиця Божої Матері.

Але наприкінці ХІХ століття міська влада вирішила, що від Полтви більше шкоди, ніж користі: вологість та забагнюченість навколишньої місцевості, купи комарів та сморід від загниваючої води. На останнє городяни скаржилися найбільше, тож було прийняте рішення сховати річку під землю. Таким чином Полтва перетворилась на міську каналізацію. Проте вона існує й досі, львівські діггери часом прогулюються її, тепер вже бетонними берегами. Витікаючи з-під багатокілометрового тунелю під Львовом, Полтва прямує через Західний Буг до Балтійського моря так само, як і кілька століть тому. Іноді львів’яни жартують, що то є наш внесок в європейську спільноту. 🙂

До речі, два роки тому керівник львівського Музею ідей Олесь Дзиндра та львівська поетеса, що проживає у Нью-Йорку, Марія Шунь задумали проект «Leopoltvis», що покликаний врятувати річку. дискусії про те, чи потрібно міняти нинішнє обличчя Львова заради річки-примари точаться й досі. Головне питання, звісно, у фінансуванні.

Lady Kava

постові: Щоб ваш бренд впізнавали треба заказать логотип в майстра своєї справи.

Щоб вибрати достойне місце проживання на відпочинку в Одесі, треба переглянути всі отели Одессы і орієнтуватись в цінах.

Нічна варта у Львові

Ілона Ляшенко — Thu, 19 May 2011 14:49:00 +0000

постові: Гарний манікюр — окраса жінки. Все про нейл арт: фото, картинки, уроки, відео, манікюр, педикюр, нарощування нігтів, акрил, гель, фарби, дизайн, розпис, інструменти та догляд за нігтями. Поради провідного майстра країни.

Часті стреси? Болить серце? Скаче тиск? Сильна втома? Лікування та профілактика таких хвороб, як: аритмія, інфаркт, інсульт, гіпертонія, серцева недостатність, кардіоміопатія. Рецепти надав головний кардіолог країни.

На День Міста у Львові поновили давню традицію – відтепер з міської Ратуші сурмач щодня виконує мелодію рідного міста. Та не всі знають, що відновленою є ще одна цікава львівська традиція – Нічний бургомістр.

Колись у Львові було 2 бургомістра – Денний і Нічний. Перший керував всіма міськими справами вдень, а Нічний стежив за порядком на вулицях Львову, слідкував чи запалені ліхтарі на вулицях, чи не вештаються десь розбишаки, чи замкнені брами… Нелегка та небезпечна була та робота – вартувати нічний спокій львів’ян.

Втім тепер кожен бажаючий може долучитися до львівської нічної варти. Пан Шлюссель – саме так зветься Нічний бургомістр – та його дружина пані Зося проведуть вас нічним незвіданим Львовом та покажуть його «темний» бік. Якщо ви не боїтесь нахабних батярів та розбишак, вас не лякають підозрілі провулки старого міста та захоплюють таємниці й дивовижні історії – варто відвідати нічну екскурсію від Нічного бургомістра.

Нічна варта крокує вулицями Львова

Один з розбишак таки "добігався" і довелось йому познайомитися з ...

... паном Малодобрим - міським катом

Lady Kava

Львів крізь роки

Ілона Ляшенко — Mon, 16 May 2011 11:30:00 +0000

постові: Тепер в моді структуризированная вода - це вода, який повернено її лікувльні властивості. Це більше ніж проста фільтрація.

Хочете відкрити свіжий смак пива для себе? В пошуках вам допоможе каталог де зібрані всі пивные сайты. Вибір великий.

Дуже часто ми дивимось на однакові речі під різними кутами, дуже часто не помічаємо краси рідного міста, прямуючи звичним маршрутом дім-робота-дім. А Микола Кравцов побачив Львів "крізь роки й десятиліття" і зробив таку ось підбірку. І, до речі, обіцяє продовження. Пам'ятник Францишеку Смольці - депутату австро-угорського сейму від Львова та ініціатору створення кургану Люблінської унії (той, на якому оглядовий майданчик високого замку). Споруджений в 1913 р. на місці давньої крениці. Зараз тут стоїть пам'ятник Св. Юрію Змієборцю.
Це біля пожежної частини на вул.Підвальній. Фото початку ХХ ст. На машині написано - "Львівське добровільне рятункове товариство". Схоже що проводились якісь навчання або їм подарували машину і вони радіють 🙂 Будинки 14 та 15 на площі Галицькій. Між ними — найвужча вуличка в центрі, яка колись називалась Крива, зараз вона є частиною вул. Нижанківського. Як виявилось, ця частина вул.Театральної в середині ХІХ ст. називалась Різницькою, бо тут розміщалось біля сорока м'ясницьких лавок і вони прямо тут рубали і продавали м'ясо. При цьому в кількох метрах від цього всього, навколо кафедрального собору в ті часи було кладовище. Дивне сусідство 🙂 І їх не могли вигнати звідси аж до кінця ХІХ ст., бо їхні лавки розташовувались на приватній землі. А це фото десь початку ХХ ст., тому тут вже цього безладу не видно 🙂 В 1880 році в честь візиту австрійського імператора Франца Йосифа до Львова над входом в ратушу встановили скульптурну групу з алегоріями Гостинності, Мужності і Патріотизму. Також перед входом встановили двох левів з гербами міста. В 1948 р. після війни левів відреставрували, а портал демонтували поляки ще в 1928 році під час реставрації ратуші. Базар на пл. Ринок існував до 1944 р. Тут торгували овочами, фруктами, молочними продуктами, а також квітами. Цікаво, що мили вони овочі і фрукти прямо в фонтанах з статуями 🙂 А самі фонтани збудовані на місцях старих водойм, які в ті часи забезпечували потребу міста в воді.Водойми ці були штучним - вода подавалась до них водогонами з-за меж міста. А звідки конкретно - трималось у суворій військовій таємниці. Схоже, що статуя лева деякий час стояла перед входом в Оперний театр. Оскільки на фасаді за ним польський герб, то можна припустити, що фотографія зроблена в міжвоєнний період між 1918-1939 р. Цікаво в честь чого там встановили лева, бо на старіших фотографіях оперного його ще не було. В 1892 році залізниця перейшла у власність держави, тому виникла потреба в новій великій будівлі вокзалу. Відкритий в 1904 році, вокзал був найсучаснішим в Європі на той час. Як виявилось, спочатку трамвайні колії були проведені до самої будівлі вокзалу і трамвай зупинявся прямо напроти головного входу. Будучи стратегічним об'єктом, головний вокзал був розбомблений прямо в перший же день Другої світової війни 1 вересня 1939 року, коли Німеччина напала на Польщу. Будівля сильно постраждала і після війни деякий час тривали суперечки: відновлювати попередній вигляд вокзалу, чи знести залишки і побудувати новий. В результаті, як компроміс, прийняли рішення ззовні відновити будівлю, а інтер'єри зробити вже в стилі сталінського ампіру. Схоже, що тоді і вирішили зробити будівлю двоповерховою. Площа на проспекті Шевченка (колись це була площа Академічна) До другої світової війни на місці пам'ятника Грушевському стояв схожий пам'ятник графу та польському драматургу Александрові Фредрі. Ще раніше на цьому місці була стара крениця. Навколо пам'ятника Фредрі була огорожа з декоративного ланцюга, який тепер прикрашає колонаду першого поверху Палацу мистецтв з боку вул. Коперника. Перше львівське трамвайне депо на початку вул. Сахарова Зараз цього будиночка перед трамвайним депо вже немає. Що з ним сталося поки вияснити не вдалось, але по його розташуванню можна припустити, що він заважав спорудженню колій швидкісного трамваю напрямку Сахарова-Наукова, яке почалось в 1978 році. Тоді його могли і знести. Біля театру ім. Заньковецької, 1887—1888 р. Будівництво колектора для Полтви. Цікаво те, що зліва старе русло полтви, а справа якраз будують нове, по якому вона тече і зараз. Завдяки перенесенню і закриттю русла звільнилась площа на якій в 1897-1900 побудували Оперний театр.

А ви привітали … пам’ятку?

Ілона Ляшенко — Mon, 18 Apr 2011 15:10:00 +0000

постові: Відчуй адреналін! Навесні рафтинг на Черемоші - це незабутні враження. Організовує ТА «Терра Інкогніта».

Йшла я нині містом і бачу – букет повітряних кульок на брамі. Ну, думаю, може свято якесь у мешканців, чи День народження. Йду далі – знов кульки, і знов, і до кожного букету причіплено папірчик. Я з дитинства цікава, тому підхожу і читаю. Виявилось, що таки справді свято – Міжнародний день пам’яток. Тому й повісили на львівські пам’ятки різнокольорові кульки, а для таких допитливих як я – ще й лист з поясненнями.
«Кольорові повітряні кульки – це традиційний подарунок імениннику, тому вони сьогодні прикрашають пам’ятки Львова, що занесені в реєстр національного значення. Ми хотіли і в такий веселий спосіб нагадати про ці об’єкти мешканцям. Хотілося б і львів’ян привітати із цим днем, тому що не так багато міст, які б могли показати таку багату культуру власного міста», – розказав президент БФ «Збереження історико-архітектурної спадщини Львова» та Голова ЛОО Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрій Салюк.

Lady Kava

Екскурсія «Реставрація по-львівськи»

Ілона Ляшенко — Thu, 14 Apr 2011 12:07:00 +0000

18 квітня, в понеділок відбудеться екскурсія «Реставрація по-львівськи» присвячена реставраційним роботам на території львівської охоронної зони світової спадщини ЮНЕСКО та довкола неї. Кошти, які буде зібрано під час заходу, стануть благодійним внеском на проведення робіт з реставрації скульптури Меркурія на вул. Січових Стрільців.

Маршрут екскурсії проходитиме площею Ринок, вулицею Вірменською, проспектом Свободи та вулицею Січових Стрільців. Під час екскурсії можна буде побачити ззовні та зсередини приклади вдалої і невдалої реставрації; оглянути пам’ятки, які потребують невідкладного втручання реставраторів та дізнатися про те, якими повинні бути фахові реставраційні роботи.

Екскурсію проведе Андрій Салюк — Президент БФ «Збереження історико-архітектурної спадщини Львова» та Голова ЛОО Українського Товариства Охорони Пам’яток Історії та Культури. Захід підготований Туроператором “Крилос Ком” ( Громадською організацією “Підкова” спільно з Ініціативою “Врятувати Меркурія”.

Початок: 12:00.

Тривалість: 2 год.

Вартість: 50 грн.

Максимальна кількість осіб в групі: 15 осіб.

Контактна особа: Андрій, 260-04-10, (063)-628-68-39, (097)-346-38-51, (050)-714-06-22.

Довідка:

Скульптуру Меркурія було встановлено 1887 року, одразу після спорудження будинку — тоді це було Управління залізниці. Статуя вінчає аттик неоренесансової споруди і є втіленням залізничного руху як найшвидшого на той час. Архітектором будівлі є Вінсент Равський молодший, випускник Львівської і Віденської політехніки. Автором скульптури є професор Львівської політехніки Леонардо Марконі.

На сьогодні у скульптури Меркурія немає частини руки, на іншій втрачено палець, пошкоджено обличчя, експерти побоюються, що скульптура взагалі може впасти. В зв’язку з цим 19 травня 2010 року у Львові стартувала громадська ініціатива «Врятувати Меркурія» - небайдужі громадяни міста об’єднались, аби зібрати кошти на реставрацію скульптури. За цей період було зібрано 23 тис. грн, з яких повністю оплачено створення пакету проектно-кошторисної документації, потрібний для виконання фахової реставрації пам’ятки і точної оцінки вартості робіт та матеріалів. Щоб врятувати Меркурія у Львові, потрібно ще 113 тис. грн.

Хто такий “геометр”?

Тарас Амброз — Fri, 24 Dec 2010 21:44:00 +0000

Впродовж історії для Львова одним з найголовніших прибутків був податок на нерухомість. Власники будинків, прибудов та, що найголовніше, земельних ділянок щороку мали сплачувати кошти в скарбницю. Цей податок вважався найстабільнішим та найпрогнозованішим. Міські урядники спираючись на його розмір могли передбачити бюджет на наступний рік.

Земля в центрі, або, як тоді казали, «міста в мурах», була особливо дорогою. Не даремно це позначилось навіть на львівській архітектурі. Львів’яни дотепер полюбляють показувати своїм гостям будинки на ринку, які мають лише три вікна. Мовляв, якщо хтось мав більший наділ, а отже, і більше вікон, то вже вважався заможнішою людиною.

Проте, сьогодні вже забули, що питання розміру цього податку залежало від людини, професія котрої в міській раді мала назву геометр.

З цією професією у Львові була біда. Саме геометр визначав розмір ділянки, а, отже, й розмір податку. Жоден з цих працівників не втримувався на своїй посаді довше кількох років, і, як правило, був змушений втікати з міста під загрозою арешту через звинувачення у корупції. Як тільки в місті змінювалась влада, вона намагалась призначити на цю посаду «свою» людину. В архівах Львова можна знайти документи у вигляді скарг на роботу геометра.

Ситуація змінилась лише у 19. ст. Попри те, що і серед австрійських чиновників не бракувало авантюристів та хабарників, вони вперше все ж провели опис ділянок та впорядкували їх. Неймовірно, але саме їх мапами і нині інколи користуються мешканці Галичини вирішуючи судові суперечки. Адже після приходу в Західну Україну радянців та впровадження колгоспів, була знищена польська документація, але не створено доброї власної. Отож, намагаючись повернути після ліквідації колгоспів землю прадідів, громадяни використовують австрійські мапи.

Ігор Лильо

Кумпель-тур – екскурсії невідомим Львовом

за участі Lady Kava